наперсник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(улюбленець) [арх.]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напе́рсник | напе́рсники |
| родовий | напе́рсника | напе́рсників |
| давальний | напе́рсникові, напе́рснику | напе́рсникам |
| знахідний | напе́рсника | напе́рсників |
| орудний | напе́рсником | напе́рсниками |
| місцевий | на/у напе́рсникові, напе́рснику | на/у напе́рсниках |
| кличний | напе́рснику | напе́рсники |
-2-
іменник чоловічого роду
(наперстянка)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напе́рсник | напе́рсники |
| родовий | напе́рсника | напе́рсників |
| давальний | напе́рсникові, напе́рснику | напе́рсникам |
| знахідний | напе́рсника | напе́рсників |
| орудний | напе́рсником | напе́рсниками |
| місцевий | на/у напе́рсникові, напе́рснику | на/у напе́рсниках |
| кличний | напе́рснику | напе́рсники |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | напе́рсник | |
| родовий | напе́рсника | |
| давальний | напе́рснику, напе́рсникові | |
| знахідний | напе́рсник | |
| орудний | напе́рсником | |
| місцевий | на/у напе́рснику | |
| кличний | напе́рснику* |