НАВПЕРЕ́ЙМИприсл. і в знач. прийм.,НАПЕРЕРІ́З, НАВПЕРЕХРЕ́СТрозм. (при дієсловах руху: приблизно перпендикулярно перетинаючи лінію руху кого-, чого-небудь). Навперейми льодом мчали вже гусари пана ротмістра Гулевича (Я. Качура); Кармелюк схопив дерев’яні відра і пішов навперейми Діброві (В. Кучер); Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (О. Гончар); Таїр та Іса хвацько вилетіли напереріз машині (Т. Масенко); Так один одному навстріч, навперехрест і поруч ідуть вони [поїзди] і день, і ніч, в зимову, в літню пору (Н. Забіла).