-1-
дієслово недоконаного виду
(напасати) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив напа́сувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напа́суймо
2 особа напа́суй напа́суйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напа́суватиму напа́суватимемо, напа́суватимем
2 особа напа́суватимеш напа́суватимете
3 особа напа́суватиме напа́суватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа напа́сую напа́суємо, напа́суєм
2 особа напа́суєш напа́суєте
3 особа напа́сує напа́сують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
напа́суючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. напа́сував напа́сували
жін. р. напа́сувала
сер. р. напа́сувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напа́сувавши

Словник синонімів

I. ПА́СТИ (худобу, птицю); ПОПАСА́ТИрозм., ПОПА́СУВАТИрідше (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИ, УПАСА́ТИ[ВПАСА́ТИ]розм., НАПА́СУВАТИ рідше (досита); ПІДПАСА́ТИрозм. (трохи або час від часу). - Док.: попа́сти, напа́сти, упа́сти[впа́сти], підпа́сти. Ой пасла я коровиці, телята маленькі, Погубила по долині літа молоденькі (коломийка); Іде Марко з чумаками. Ідучи співає, Не поспіша до господи - Воли попасає (Т. Шевченко); Уночі хлопці попасують коней, розповідають історії (М. Шеремет); У неділю багацький син на конику грає, - Бурлак бідний напас вола Та вже й запрягає (дума); - Синку, чи впасеш свинку (М. Номис); Кінь голодний, я його підпасаю (А. Шиян).