НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.),БІДА́, ГО́РЕпідсил.,ЛИ́ХОпідсил.;БЕЗГОЛО́В’Я[БЕЗГОЛІ́В’Я]перев. із займ. моє, наше і т. ін. або мені, нам і т. ін.,розм. (явище, що несе з собою тяжкі, згубні наслідки); ЗЛО (велике нещастя - в узагальненому знач.); ДРА́МА (тяжка, неприємна подія в житті людини, людей, що приносить душевні страждання; психічний стан, зумовлений цим стражданням); ТРАГЕ́ДІЯ (тяжка, жахлива подія в житті людини, народу і т. ін.; гнітючий психічний або соціально-моральний стан, зумовлений такою подією);НАПА́СТЬрозм.,НАХА́БАрозм.,ПЕНЯ́ заст. (тяжка, неприємна подія, що зненацька захопила когось). З ним трапилось нещастя, придавила деревина (С. Чорнобривець); - Я [листоноша] бачу радість, я бачу й нещастя, я стою на порозі, всім знайомий, багатьом друг (Ю. Яновський); - Ой, лишечко! Ой, рятуйте! Ой, біда! - став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя його було ясне і прозоре до дна. В ньому було мало горя, мало втрат, багато сміху, надій, сонця (О. Гончар); Від надміру води криничани терпіли часом справжнє лихо (О. Гончар); Вітрова Балка ждала завжди князя й терпіла його з гістьми, як справжнє своє безголов’я (А. Головко); -Бідні були.. і дуже сердиті, бо зла назбиралося на нашу голову сила-силенна за сотні літ... (О. Довженко); Відбувалися щоденні драми в домі, від яких матері ніяк не щастило ізолювати.. малого Григорія (І. Ле); Душевна драма; Війна у всі віки була трагедією людства, трагічним перехрестям у житті солдата (І. Ле); Пережити особисту трагедію; - І, лишенько, - об поли вдарила жінка, - ну, дня того нема, щоб не було якої напасті (А. Головко); Частенько [люди] дурощі снують, А доснуються до нахаби, - Тоді вже лихо тчуть (Л. Глібов); - Чи бачиш, як ми обідрались! Убрання, постоли порвались, Охляли, ніби в дощ щеня! ..Така нам лучилась пеня (І. Котляревський). - Пор. зли́годні.