напастувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напастува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напасту́ймо | |
| 2 особа | напасту́й | напасту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напастува́тиму | напастува́тимемо, напастува́тимем |
| 2 особа | напастува́тимеш | напастува́тимете |
| 3 особа | напастува́тиме | напастува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напасту́ю | напасту́ємо, напасту́єм |
| 2 особа | напасту́єш | напасту́єте |
| 3 особа | напасту́є | напасту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напасту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напастува́в | напастува́ли |
| жін. р. | напастува́ла | |
| сер. р. | напастува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напастува́вши | ||