напастися 2 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(накинутися)

Словник відмінків

Інфінітив напа́стися, напа́стись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нападі́мося, нападі́мось, нападі́мся
2 особа напади́ся, напади́сь нападі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нападу́ся, нападу́сь нападемо́ся, нападемо́сь, нападе́мся
2 особа нападе́шся нападете́ся, нападете́сь
3 особа нападе́ться нападу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напа́вся, напа́всь напа́лися, напа́лись
жін.р. напа́лася, напа́лась
сер.р. напа́лося, напа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напа́вшись

Словник синонімів

НАКИ́НУТИСЯна кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯрозм.; НАЛЕТІ́ТИрозм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). - Недок.: накида́тися, ки́датися, напада́тися, наліта́ти, наска́кувати. Йонька встав і накинувся з кулаками на жінку і таки побив би її, якби не Гаврило (Григорій Тютюнник); З гвинтівкою в руці кидався він на ворога в перших лавах (Ю. Яновський); Леся боялась, щоб справді він не напавсь на неї (П. Куліш); Молодики налетіли один на одного, як вихор, і клинки заблискали в їхніх руках (П. Панч); Поліцай наскочив на Карпа і вдарив по голові (С. Чорнобривець). - Пор. 2. нава́люватися, 1. напа́сти.
НАКИ́НУТИСЯна кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯрозм., НАПУСТИ́ТИСЯрозм., НАСИ́ПАТИСЯрозм., НАЛЕТІ́ТИпідсил. розм.,НАКОТИ́ТИСЯрозм. рідше;НАСКО́ЧИТИ (несподівано й різко); НАПА́СТИ, ОБРУ́ШИТИСЯпідсил. (з безпідставними звинуваченнями, претензіями тощо). - Недок.: накида́тися, напада́тися, напуска́тися, насипа́тися, наліта́ти, нако́чуватися, наска́кувати, напада́ти, обру́шуватися. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою (А. Хижняк); Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі залишало його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів (Григорій Тютюнник); - Даремно ви напустились на мене, Ольго Іванівно. Я ніякої роботи не боюсь (Д. Ткач); - Старих зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала (А. Хижняк); Вона, темнолиця, розлючена, з’явилась тут з дітьми і налетіла на нього з лайкою, що не виїхав зустрічати (О. Гончар); Увіходить Ліза.. Вона в кепському гуморі, сердита і зараз же накочується на Джимі (І. Кочерга); - Немає в мене жінки... - відповів [Забейко] уникливо. - А та дама... - наскочила вона зі злістю (Ірина Вільде); Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (К. Гордієнко); - О, ти хрестишся! - обрушилася баба, і з її лиця щез усміх (І. Франко). - Пор. 1. насіда́ти.
НАКИ́НУТИСЯна що, розм. (поспішно, з охотою, завзяттям приступити до чого-небудь), КИ́НУТИСЯна що, до чого, з інфін., розм.,ДОПА́СТИСЯдо чого, розм.; НАПА́СТИСЯрозм. (жадібно - на що-небудь їстівне). - Недок.: накида́тися, ки́датися, допада́тися, напада́тися. Він накинувся на роботу, як голодний на хліб (Д. Ткач); Замість їсти, голодні бійці насамперед кидалися кувати коней (О. Гончар); Кури кинулися на зерна метушливою зграйкою (О. Донченко); Не сказав жодного слова Митя. Узяв шведський ключ і допався до гайок (М. Трублаїні); Горобці налетіли з садка й напались на пшеницю, як вовки на свиню (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 2. наляга́ти.
-2-
дієслово доконаного виду
(наїстися)

Словник відмінків

Інфінітив напа́стися, напа́стись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   нападі́мося, нападі́мось, нападі́мся
2 особа напади́ся, напади́сь нападі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа нападу́ся, нападу́сь нападемо́ся, нападемо́сь, нападе́мся
2 особа нападе́шся нападете́ся, нападете́сь
3 особа нападе́ться нападу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напа́вся, напа́всь напа́лися, напа́лись
жін.р. напа́лася, напа́лась
сер.р. напа́лося, напа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напа́вшись

Словник синонімів

НАКИ́НУТИСЯна кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯрозм.; НАЛЕТІ́ТИрозм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). - Недок.: накида́тися, ки́датися, напада́тися, наліта́ти, наска́кувати. Йонька встав і накинувся з кулаками на жінку і таки побив би її, якби не Гаврило (Григорій Тютюнник); З гвинтівкою в руці кидався він на ворога в перших лавах (Ю. Яновський); Леся боялась, щоб справді він не напавсь на неї (П. Куліш); Молодики налетіли один на одного, як вихор, і клинки заблискали в їхніх руках (П. Панч); Поліцай наскочив на Карпа і вдарив по голові (С. Чорнобривець). - Пор. 2. нава́люватися, 1. напа́сти.
НАКИ́НУТИСЯна кого (раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-небудь, докоряти комусь), НАПА́СТИСЯрозм., НАПУСТИ́ТИСЯрозм., НАСИ́ПАТИСЯрозм., НАЛЕТІ́ТИпідсил. розм.,НАКОТИ́ТИСЯрозм. рідше;НАСКО́ЧИТИ (несподівано й різко); НАПА́СТИ, ОБРУ́ШИТИСЯпідсил. (з безпідставними звинуваченнями, претензіями тощо). - Недок.: накида́тися, напада́тися, напуска́тися, насипа́тися, наліта́ти, нако́чуватися, наска́кувати, напада́ти, обру́шуватися. Не раз накидалася Ольга Власівна на Артема Петровича з образливою лайкою (А. Хижняк); Він, не знаючи, куди подіти зло, що поволі залишало його, напався на Марка, що той буцімто погано ганяє волів (Григорій Тютюнник); - Даремно ви напустились на мене, Ольго Іванівно. Я ніякої роботи не боюсь (Д. Ткач); - Старих зневажає ваша Леся. На мене сьогодні насипалася, ображала, базікою назвала (А. Хижняк); Вона, темнолиця, розлючена, з’явилась тут з дітьми і налетіла на нього з лайкою, що не виїхав зустрічати (О. Гончар); Увіходить Ліза.. Вона в кепському гуморі, сердита і зараз же накочується на Джимі (І. Кочерга); - Немає в мене жінки... - відповів [Забейко] уникливо. - А та дама... - наскочила вона зі злістю (Ірина Вільде); Жінка розсердилася, розпалилася, напала на чоловіка, вищала на всю хату (К. Гордієнко); - О, ти хрестишся! - обрушилася баба, і з її лиця щез усміх (І. Франко). - Пор. 1. насіда́ти.
НАКИ́НУТИСЯна що, розм. (поспішно, з охотою, завзяттям приступити до чого-небудь), КИ́НУТИСЯна що, до чого, з інфін., розм.,ДОПА́СТИСЯдо чого, розм.; НАПА́СТИСЯрозм. (жадібно - на що-небудь їстівне). - Недок.: накида́тися, ки́датися, допада́тися, напада́тися. Він накинувся на роботу, як голодний на хліб (Д. Ткач); Замість їсти, голодні бійці насамперед кидалися кувати коней (О. Гончар); Кури кинулися на зерна метушливою зграйкою (О. Донченко); Не сказав жодного слова Митя. Узяв шведський ключ і допався до гайок (М. Трублаїні); Горобці налетіли з садка й напались на пшеницю, як вовки на свиню (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 2. наляга́ти.

Словник відмінків

Інфінітив напа́стися, напа́стись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напасі́мося, напасі́мось, напасі́мся
2 особа напаси́ся, напаси́сь напасі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напасу́ся, напасу́сь напасемо́ся, напасемо́сь, напасе́мся
2 особа напасе́шся напасете́ся, напасете́сь
3 особа напасе́ться напасу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напа́сся напа́слися, напа́слись
жін.р. напа́слася, напа́слась
сер.р. напа́слося, напа́слось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напа́сшись

Словник синонімів

ПА́СТИСЯ (годуватися на пасовищі), ПА́СТИдіал.; ПОПАСА́ТИСЯрозм., ПОПАСА́ТИрозм., ПОПА́СУВАТИрозм. (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИСЯ (досита); ПІДПАСА́ТИСЯрозм. (трохи або час від часу). - Док.: попа́стися, напа́стися, упа́стися, підпа́стися. За насипом паслися на приколі коні (С. Журахович); Тут ущипне [вівця] траву, там ущипне та й далі, та й далі. Не пасе так, як худобина, тілько щипле, як дитина (І. Франко); На обочині поміж старими липами попасалися нерозсідлані коні (М. Стельмах); - Ти ж траву толочиш, а не попасаєш (І. Волошин); Корови напаслися соковитої трави з росою (К. Гордієнко); У Сазі підпасалася перелітна птиця (Григорій Тютюнник).

Словник фразеологізмів

не напасе́шся на кого, розм. Не можна настачити кого-небудь чимсь, задовольнити чиї-небудь потреби в чомусь. — Не знаю, як емаль, а штани ти стерююю На тебе не напасешся! (А. Крижанівський).