-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напаса́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напаса́ймо
2 особа напаса́й напаса́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напаса́тиму напаса́тимемо, напаса́тимем
2 особа напаса́тимеш напаса́тимете
3 особа напаса́тиме напаса́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа напаса́ю напаса́ємо, напаса́єм
2 особа напаса́єш напаса́єте
3 особа напаса́є напаса́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
напаса́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. напаса́в напаса́ли
жін. р. напаса́ла
сер. р. напаса́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напаса́вши

Словник синонімів

I. ПА́СТИ (худобу, птицю); ПОПАСА́ТИрозм., ПОПА́СУВАТИрідше (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИ, УПАСА́ТИ[ВПАСА́ТИ]розм., НАПА́СУВАТИ рідше (досита); ПІДПАСА́ТИрозм. (трохи або час від часу). - Док.: попа́сти, напа́сти, упа́сти[впа́сти], підпа́сти. Ой пасла я коровиці, телята маленькі, Погубила по долині літа молоденькі (коломийка); Іде Марко з чумаками. Ідучи співає, Не поспіша до господи - Воли попасає (Т. Шевченко); Уночі хлопці попасують коней, розповідають історії (М. Шеремет); У неділю багацький син на конику грає, - Бурлак бідний напас вола Та вже й запрягає (дума); - Синку, чи впасеш свинку (М. Номис); Кінь голодний, я його підпасаю (А. Шиян).