напарубкуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напарубкува́тися, напарубкува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напарубку́ймося, напарубку́ймось | |
| 2 особа | напарубку́йся, напарубку́йсь | напарубку́йтеся, напарубку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напарубку́юся, напарубку́юсь | напарубку́ємося, напарубку́ємось, напарубку́ємся |
| 2 особа | напарубку́єшся | напарубку́єтеся, напарубку́єтесь |
| 3 особа | напарубку́ється | напарубку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напарубкува́вся, напарубкува́всь | напарубкува́лися, напарубкува́лись |
| жін.р. | напарубкува́лася, напарубкува́лась | |
| сер.р. | напарубкува́лося, напарубкува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напарубкува́вшись | ||