-1-
дієслово доконаного виду
[зневажл.]

Словник відмінків

Інфінітив напарта́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напарта́чмо
2 особа напарта́ч напарта́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напарта́чу напарта́чимо, напарта́чим
2 особа напарта́чиш напарта́чите
3 особа напарта́чить напарта́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напарта́чив напарта́чили
жін.р. напарта́чила
сер.р. напарта́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напарта́чений
Безособова форма
напарта́чено
Дієприслівник
напарта́чивши

Словник синонімів

ПАРТА́ЧИТИзневажл. (робити щонебудь невміло або неохайно); ПАРТО́ЛИТИзневажл., КАПА́РИТИзневажл. (робити що-небудь нашвидку, неохайно); ЛЯ́ПАТИзневажл.,БА́ЗГРАТИзневажл., МА́ЗАТИзневажл.,МАЗЮ́КАТИзневажл. (перев. писати, малювати). - Док.: напарта́чити, спарта́чити, напарто́лити, спарто́лити, накапа́рити, скапа́рити, зля́пати, наба́зграти, нама́зати, намазю́кати. Гнат же Кавунів тільки партачить, а не шиє (В. Кучер); Оце як сама не догляну, то напартолить [невістка] такого борщу, що й собаки не їдять (І. Нечуй-Левицький); Мати.. метнулась до кабиці, щоб скапарити сяку-таку вечерю (М. Стельмах); Милуючись, дивиться [дід] старими очима на свою роботу: - Таке-сяке зляпав, а все ж буде краще на йому [на ліжку], ніж долі (С. Васильченко); Віршомазів стільки наплодилось, що якби кожний ховав те на десять рік, що за годину набазгра, то б нігде було чоловікові й хати нанять за паперами! (П. Гулак-Артемовський); Хіба ж це стаття оте, що Лукіянович намазав? (Леся Українка); - Він теж трохи мазюкає?.. - Уявіть, малює він досить пристойно (М. Стельмах).