напартачений 1 значення

-1-
дієприкметник
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний напарта́чений напарта́чена напарта́чене напарта́чені
родовий напарта́ченого напарта́ченої напарта́ченого напарта́чених
давальний напарта́ченому напарта́ченій напарта́ченому напарта́ченим
знахідний напарта́чений, напарта́ченого напарта́чену напарта́чене напарта́чені, напарта́чених
орудний напарта́ченим напарта́ченою напарта́ченим напарта́ченими
місцевий на/у напарта́ченому, напарта́ченім на/у напарта́ченій на/у напарта́ченому, напарта́ченім на/у напарта́чених