напаритися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив напа́ритися, напа́ритись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напа́рмося, напа́рмось
2 особа напа́рся напа́ртеся, напа́ртесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напа́рюся, напа́рюсь напа́римося, напа́римось, напа́римся
2 особа напа́ришся напа́ритеся, напа́ритесь
3 особа напа́риться напа́ряться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напа́рився, напа́ривсь напа́рилися, напа́рились
жін.р. напа́рилася, напа́рилась
сер.р. напа́рилося, напа́рилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напа́рившись