напануватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | напанува́тися, напанува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напану́ймося, напану́ймось | |
| 2 особа | напану́йся, напану́йсь | напану́йтеся, напану́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напану́юся, напану́юсь | напану́ємося, напану́ємось, напану́ємся |
| 2 особа | напану́єшся | напану́єтеся, напану́єтесь |
| 3 особа | напану́ється | напану́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напанува́вся, напанува́всь | напанува́лися, напанува́лись |
| жін.р. | напанува́лася, напанува́лась | |
| сер.р. | напанува́лося, напанува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напанува́вшись | ||