напалювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напа́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напа́люймо | |
| 2 особа | напа́люй | напа́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напа́люватиму | напа́люватимемо, напа́люватимем |
| 2 особа | напа́люватимеш | напа́люватимете |
| 3 особа | напа́люватиме | напа́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напа́люю | напа́люємо, напа́люєм |
| 2 особа | напа́люєш | напа́люєте |
| 3 особа | напа́лює | напа́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напа́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напа́лював | напа́лювали |
| жін. р. | напа́лювала | |
| сер. р. | напа́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напа́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| напа́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| напа́лювавши | ||