-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напа́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напа́люймо
2 особа напа́люй напа́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напа́люватиму напа́люватимемо, напа́люватимем
2 особа напа́люватимеш напа́люватимете
3 особа напа́люватиме напа́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа напа́люю напа́люємо, напа́люєм
2 особа напа́люєш напа́люєте
3 особа напа́лює напа́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
напа́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. напа́лював напа́лювали
жін. р. напа́лювала
сер. р. напа́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напа́люваний
Безособова форма
напа́лювано
Дієприслівник
напа́лювавши

Словник синонімів

ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. - Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,.. як різьбити й випалювати по дереву (з журналу); - Звик [баришник] на крадених конях тавра випікати (Григорій Тютюнник); Марині кинувсь у вічі хрест, що батько напалив на сволоці (Панас Мирний).