напалитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напали́тися, напали́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | напа́литься | напа́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напали́вся, напали́всь | напали́лися, напали́лись |
| жін.р. | напали́лася, напали́лась | |
| сер.р. | напали́лося, напали́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напали́вшись | ||