-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напали́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   напалі́мо, напалі́м
2 особа напали́ напалі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа напалю́ напа́лимо, напа́лим
2 особа напа́лиш напа́лите
3 особа напа́лить напа́лять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напали́в напали́ли
жін.р. напали́ла
сер.р. напали́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
напа́лений
Безособова форма
напа́лено
Дієприслівник
напали́вши

Словник синонімів

ВИПА́ЛЮВАТИ (чим-небудь розпеченим робити знаки, візерунки тощо), ВИПІКА́ТИ, НАПА́ЛЮВАТИ. - Док.: ви́палити, ви́пекти, напали́ти. Книжка розповідає про те, чим зайнятися з юними умільцями,.. як різьбити й випалювати по дереву (з журналу); - Звик [баришник] на крадених конях тавра випікати (Григорій Тютюнник); Марині кинувсь у вічі хрест, що батько напалив на сволоці (Панас Мирний).