напалити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напалі́мо, напалі́м | |
| 2 особа | напали́ | напалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напалю́ | напа́лимо, напа́лим |
| 2 особа | напа́лиш | напа́лите |
| 3 особа | напа́лить | напа́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напали́в | напали́ли |
| жін.р. | напали́ла | |
| сер.р. | напали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| напа́лений | ||
| Безособова форма | ||
| напа́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| напали́вши | ||