напакуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | напакува́тися, напакува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | напаку́ється | напаку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | напакува́вся, напакува́всь | напакува́лися, напакува́лись |
| жін.р. | напакува́лася, напакува́лась | |
| сер.р. | напакува́лося, напакува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напакува́вшись | ||