напакуватися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив напакува́тися, напакува́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа напаку́ється напаку́ються
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. напакува́вся, напакува́всь напакува́лися, напакува́лись
жін.р. напакува́лася, напакува́лась
сер.р. напакува́лося, напакува́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
напакува́вшись