-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний напа́дник напа́дники
родовий напа́дника напа́дників
давальний напа́дникові, напа́днику напа́дникам
знахідний напа́дника напа́дників
орудний напа́дником напа́дниками
місцевий на/у напа́дникові, напа́днику на/у напа́дниках
кличний напа́днику напа́дники

Словник синонімів

ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИКрідше, КОНКІСТА́ДО́Р[КОНКВІСТА́ДО́Р]перев. мн., ПІДКО́РЮВАЧ, ПОКОРИ́ТЕЛЬ, ІНТЕРВЕ́НТ (учасник інтервенції); ОКУПА́НТ (учасник окупації); АНЕКСІОНІ́СТ (прибічник анексії); ЕКСПАНСІОНІ́СТ (прибічник експансії). Загарбники, відступаючи, метались величезними зграями (О. Довженко); Повідомлялось, що всю величезну армію завойовників під Сталінградом взято в жорсткі шори (Я. Баш); Читаючи безсмертні рядки "Слова", ми ніби бачимо, як виступають на захист сплюндрованої лихими напасниками землі руські полки (І. Цюпа); Не хижі конквістадори - Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (М. Рильський); Партизанський загін довгий час успішно боровся проти біляків та інтервентів (О. Гончар); Каламутними потоками вступали окупанти на площі, розтікалися по околицях [Києва] і повзли на Чернігівщину, Полтавщину, Донбас (О. Довженко).
КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИКрідше, НАПРА́СНИКдіал., ОБРА́ЗНИКдіал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Давидів кривдник напував сільських суддів горілкою, давав, де треба, хабарів, і тії судді скрутили свою справу (Б. Грінченко); Відчепися, напраснику, я не була на празнику (М. Номис); Кого поцілувала? Хулігана, нападника (О. Донченко).
НАПА́ДНИК (гравець футбольної, хокейної та інших спортивних команд, який грає в нападі), НАПАДА́ЮЧИЙ, ФО́РВАРД.