НАПА́ДКИмн. (докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав); НА́СКОКперев. мн., розм. (грубе звинувачення когось у чому-небудь); ЗА́ЧІПКАперев. мн.,ПРИ́ЧІ́ПКАрозм. (необґрунтований, несправедливий або дріб’язковий докір, зауваження); ЗА́КИД (вказівка на недогляд, ваду, зроблена перев. у недоброзичливому тоні). Сковорода не боявся ні життя тяжкого, ні нападок ворогів, а тим більше смерті (П. Тичина); У тітки була препогана звичка: збивати свого суперника з лінії безладними наскоками (І. Волошин); Її навіть сердила ще та ненависть, ті зачіпки.. - Чого ви такі ненависні до його? - допитувалась у братів Галя (Панас Мирний); Молодий артист утомився, зауваження режисера здаються йому причіпками (Ю. Мартич); - Я в педагоги й не пнусь, - сердито відказав на цей закид Антон Герасимович (О. Гончар).