напад 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | на́пад | на́пади |
родовий | на́паду | на́падів |
давальний | на́паду, на́падові | на́падам |
знахідний | на́пад | на́пади |
орудний | на́падом | на́падами |
місцевий | на/у на́паді | на/у на́падах |
кличний | на́паде* | на́пади* |
Словник синонімів
Словник антонімів
ЗАХИЩАТИ | НАПАДАТИ |
Відмежовувати себе від кого-н., від нападу, замаху, удару, ворожих, небезпечних дій, обороняти, боронити. | Накидатися на кого-, що-н., щоб захопити, набити, пограбувати, знищити. |
Захищати батьківщину, дочку, друга, ліси, мир, пригноблених, рослини, себе, село, слабших, тварин ~ нападати на батьківщину, на дочку, на друга, на ліси, на борців за мир, на пригноблених, на рослини, на нас, на село, на слабших, на тварин. Захищати кого-н. від ворога, від нападу, хуліганів ~ напали вороги, хулігани. Захищати вперто, дуже, енергійно, обережно, офіційно, підкреслено, політично, рішуче, спокійно, стійко, хоробро, часто ~ нападати відразу, впевнено, непомітно, несподівано, офіційно, політично, постійно, раптово, рішуче, швидко. | |
Загін повстанців не лише боронився, але й сам нападав, і незабаром йому вдалося вибити противника (О. Гончар). | |
Захисник ~ напасник, захист ~ напад, захищатися ~ нападати; боронитися ~ нападати, обороняти ~ нападати |