наобіцяти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив наобіця́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наобіця́ймо
2 особа наобіця́й наобіця́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наобіця́ю наобіця́ємо, наобіця́єм
2 особа наобіця́єш наобіця́єте
3 особа наобіця́є наобіця́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наобіця́в наобіця́ли
жін.р. наобіця́ла
сер.р. наобіця́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наобіця́вши