наобіцяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наобіця́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наобіця́ймо | |
| 2 особа | наобіця́й | наобіця́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наобіця́ю | наобіця́ємо, наобіця́єм |
| 2 особа | наобіця́єш | наобіця́єте |
| 3 особа | наобіця́є | наобіця́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наобіця́в | наобіця́ли |
| жін.р. | наобіця́ла | |
| сер.р. | наобіця́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наобіця́вши | ||