наняньчитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | наня́ньчитися, наня́ньчитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наня́ньчмося, наня́ньчмось | |
| 2 особа | наня́ньчся | наня́ньчтеся, наня́ньчтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наня́ньчуся, наня́ньчусь | наня́ньчимося, наня́ньчимось, наня́ньчимся |
| 2 особа | наня́ньчишся | наня́ньчитеся, наня́ньчитесь |
| 3 особа | наня́ньчиться | наня́ньчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наня́ньчився, наня́ньчивсь | наня́ньчилися, наня́ньчились |
| жін.р. | наня́ньчилася, наня́ньчилась | |
| сер.р. | наня́ньчилося, наня́ньчилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наня́ньчившись | ||