нанервуватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | нанервува́тися, нанервува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нанерву́ймося, нанерву́ймось | |
| 2 особа | нанерву́йся, нанерву́йсь | нанерву́йтеся, нанерву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нанерву́юся, нанерву́юсь | нанерву́ємося, нанерву́ємось, нанерву́ємся |
| 2 особа | нанерву́єшся | нанерву́єтеся, нанерву́єтесь |
| 3 особа | нанерву́ється | нанерву́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нанервува́вся, нанервува́всь | нанервува́лися, нанервува́лись |
| жін.р. | нанервува́лася, нанервува́лась | |
| сер.р. | нанервува́лося, нанервува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нанервува́вшись | ||