намішати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наміша́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наміша́ймо | |
| 2 особа | наміша́й | наміша́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наміша́ю | наміша́ємо, наміша́єм |
| 2 особа | наміша́єш | наміша́єте |
| 3 особа | наміша́є | наміша́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наміша́в | наміша́ли |
| жін.р. | наміша́ла | |
| сер.р. | наміша́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намі́шаний | ||
| Безособова форма | ||
| намі́шано | ||
| Дієприслівник | ||
| наміша́вши | ||