намічувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намі́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намі́чуймо
2 особа намі́чуй намі́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намі́чуватиму намі́чуватимемо, намі́чуватимем
2 особа намі́чуватимеш намі́чуватимете
3 особа намі́чуватиме намі́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа намі́чую намі́чуємо, намі́чуєм
2 особа намі́чуєш намі́чуєте
3 особа намі́чує намі́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
намі́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. намі́чував намі́чували
жін. р. намі́чувала
сер. р. намі́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намі́чуваний
Безособова форма
намі́чувано
Дієприслівник
намі́чувавши