намітитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | намі́титися, намі́титись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | намі́титься | намі́тяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | намі́тився, намі́тивсь | намі́тилися, намі́тились |
жін.р. | намі́тилася, намі́тилась | |
сер.р. | намі́тилося, намі́тилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намі́тившись |