намітити 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намі́тити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намі́тьмо | |
| 2 особа | намі́ть | намі́тьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намі́чу | намі́тимо, намі́тим |
| 2 особа | намі́тиш | намі́тите |
| 3 особа | намі́тить | намі́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намі́тив | намі́тили |
| жін.р. | намі́тила | |
| сер.р. | намі́тило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| намі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| намі́тивши | ||