-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наміта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наміта́ймо
2 особа наміта́й наміта́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наміта́тиму наміта́тимемо, наміта́тимем
2 особа наміта́тимеш наміта́тимете
3 особа наміта́тиме наміта́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наміта́ю наміта́ємо, наміта́єм
2 особа наміта́єш наміта́єте
3 особа наміта́є наміта́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наміта́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. наміта́в наміта́ли
жін. р. наміта́ла
сер. р. наміта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наміта́вши

Словник синонімів

НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. - захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.); НАМИ́ТИ (про воду - нанести течією, хвилями ґрунт). - Недок.: нано́сити, наганя́ти[наго́нитирідше], нагорта́ти, наміта́ти, навіва́ти[наві́ювати], надува́ти, намива́ти. Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки (І. Нечуй-Левицький); Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (О. Гончар); "Майстро [вітер] віятиме, - сказав він, - коли б дощу не навіяв..." (Ю. Яновський); У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, ..надував замети та перевали (Ю. Збанацький); Після кожної повені в гирлі річки намиває цілі гори піску. - Пор. 1. нагрома́дити, 2. нести́.