-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наміта́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | наміта́ймо |
2 особа | наміта́й | наміта́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | наміта́тиму | наміта́тимемо, наміта́тимем |
2 особа | наміта́тимеш | наміта́тимете |
3 особа | наміта́тиме | наміта́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | наміта́ю | наміта́ємо, наміта́єм |
2 особа | наміта́єш | наміта́єте |
3 особа | наміта́є | наміта́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
наміта́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | наміта́в | наміта́ли |
жін. р. | наміта́ла |
сер. р. | наміта́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
наміта́вши |
Словник синонімів
НАНЕСТИ́ (про вітер, заметіль, воду, а також безос. - захопивши своїм рухом, принести й зібрати в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу, льоду тощо), НАГНА́ТИ, НАГОРНУ́ТИ, НАМЕСТИ́, НАВІ́ЯТИ, НАДУ́ТИ (про вітер, заметіль і т. ін.); НАМИ́ТИ (про воду - нанести течією, хвилями ґрунт). - Недок.: нано́сити, наганя́ти [наго́нити рідше], нагорта́ти, наміта́ти, навіва́ти [наві́ювати], надува́ти, намива́ти. Річки розмивають глиняні гори і наносять глину в морські води (М. Коцюбинський); Вдень був низовий вітер і нагнав з моря багато камки (І. Нечуй-Левицький); Пішли чорні бурі.. Намете, нагорне і в колодязь, не один день потім мине, доки.. вибереш весь той намул (О. Гончар); "Майстро [вітер] віятиме, - сказав він, - коли б дощу не навіяв..." (Ю. Яновський); У полі гуляв вітер. Крутив поземкою, ..надував замети та перевали (Ю. Збанацький); Після кожної повені в гирлі річки намиває цілі гори піску. - Пор. 1. нагрома́дити, 2. нести́.