намістити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(помістити) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | намісти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намісті́мо, намісті́м | |
| 2 особа | намісти́ | намісті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наміщу́ | намі́стимо, намі́стим |
| 2 особа | намі́стиш | намі́стите |
| 3 особа | намі́стить | намі́стять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намісти́в | намісти́ли |
| жін.р. | намісти́ла | |
| сер.р. | намісти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намісти́вши | ||