намісникувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намісникува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наміснику́ймо
2 особа наміснику́й наміснику́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намісникува́тиму намісникува́тимемо, намісникува́тимем
2 особа намісникува́тимеш намісникува́тимете
3 особа намісникува́тиме намісникува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа наміснику́ю наміснику́ємо, наміснику́єм
2 особа наміснику́єш наміснику́єте
3 особа наміснику́є наміснику́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
наміснику́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. намісникува́в намісникува́ли
жін. р. намісникува́ла
сер. р. намісникува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намісникува́вши