-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний намі́сник намі́сники
родовий намі́сника намі́сників
давальний намі́сникові, намі́снику намі́сникам
знахідний намі́сника намі́сників
орудний намі́сником намі́сниками
місцевий на/у намі́сникові, намі́снику на/у намі́сниках
кличний намі́снику намі́сники

Словник синонімів

ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов’язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМрозм., НАМІ́СНИКзаст.На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Гончар); Першим заговорить зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник); [Єпископ:] Поручаю, брате, тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді зостанешся намісником моїм (Леся Українка).