-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | намі́сник | намі́сники |
| родовий | намі́сника | намі́сників |
| давальний | намі́сникові, намі́снику | намі́сникам |
| знахідний | намі́сника | намі́сників |
| орудний | намі́сником | намі́сниками |
| місцевий | на/у намі́сникові, намі́снику | на/у намі́сниках |
| кличний | намі́снику | намі́сники |
Словник синонімів
ЗАСТУ́ПНИК (той, хто заступає когось на якомусь посту, виконує чиї-небудь обов’язки), ЗАМІСНИ́К, ЗАМ розм., НАМІ́СНИК заст. На факультеті Ляля редагувала стінгазету "Вектор", а Борис був її заступником (О. Гончар); Першим заговорить зам, тому що він оцінить Дорошеве мовчання не як якусь тактику, а як повагу до службової особи (Григорій Тютюнник); [Єпископ:] Поручаю, брате, тобі сю душу. Ти ж бо в сій громаді зостанешся намісником моїм (Леся Українка).