наміситися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | наміси́тися, наміси́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | намі́ситься | намі́сяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | наміси́вся, наміси́всь | наміси́лися, наміси́лись |
жін.р. | наміси́лася, наміси́лась | |
сер.р. | наміси́лося, наміси́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
наміси́вшись |