наміситися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наміси́тися, наміси́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа намі́ситься намі́сяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наміси́вся, наміси́всь наміси́лися, наміси́лись
жін.р. наміси́лася, наміси́лась
сер.р. наміси́лося, наміси́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
наміси́вшись