наміситися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наміси́тися, наміси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | намі́ситься | намі́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наміси́вся, наміси́всь | наміси́лися, наміси́лись |
| жін.р. | наміси́лася, наміси́лась | |
| сер.р. | наміси́лося, наміси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наміси́вшись | ||