намісити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наміси́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намісі́мо, намісі́м
2 особа наміси́ намісі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намішу́ намі́симо, намі́сим
2 особа намі́сиш намі́сите
3 особа намі́сить намі́сять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наміси́в наміси́ли
жін.р. наміси́ла
сер.р. наміси́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намі́шений
Безособова форма
намі́шено
Дієприслівник
наміси́вши