намірятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наміря́тися, наміря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наміря́ймося, наміря́ймось | |
| 2 особа | наміря́йся, наміря́йсь | наміря́йтеся, наміря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наміря́тимуся, наміря́тимусь | наміря́тимемося, наміря́тимемось, наміря́тимемся |
| 2 особа | наміря́тимешся | наміря́тиметеся, наміря́тиметесь |
| 3 особа | наміря́тиметься | наміря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наміря́юся, наміря́юсь | наміря́ємося, наміря́ємось, наміря́ємся |
| 2 особа | наміря́єшся | наміря́єтеся, наміря́єтесь |
| 3 особа | наміря́ється | наміря́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| наміря́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | наміря́вся, наміря́всь | наміря́лися, наміря́лись |
| жін. р. | наміря́лася, наміря́лась | |
| сер. р. | наміря́лося, наміря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наміря́вшись | ||