намірити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намі́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намі́рмо | |
| 2 особа | намі́р | намі́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намі́рю | намі́римо, намі́рим |
| 2 особа | намі́риш | намі́рите |
| 3 особа | намі́рить | намі́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намі́рив | намі́рили |
| жін.р. | намі́рила | |
| сер.р. | намі́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намі́ривши | ||