намірити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намі́рити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намі́рмо
2 особа намі́р намі́рте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намі́рю намі́римо, намі́рим
2 особа намі́риш намі́рите
3 особа намі́рить намі́рять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намі́рив намі́рили
жін.р. намі́рила
сер.р. намі́рило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намі́ривши