наміняти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | наміня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наміня́ймо | |
| 2 особа | наміня́й | наміня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наміня́ю | наміня́ємо, наміня́єм |
| 2 особа | наміня́єш | наміня́єте |
| 3 особа | наміня́є | наміня́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наміня́в | наміня́ли |
| жін.р. | наміня́ла | |
| сер.р. | наміня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намі́няний | ||
| Безособова форма | ||
| намі́няно | ||
| Дієприслівник | ||
| наміня́вши | ||