намінювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намі́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намі́нюймо | |
| 2 особа | намі́нюй | намі́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намі́нюватиму | намі́нюватимемо, намі́нюватимем |
| 2 особа | намі́нюватимеш | намі́нюватимете |
| 3 особа | намі́нюватиме | намі́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намі́нюю | намі́нюємо, намі́нюєм |
| 2 особа | намі́нюєш | намі́нюєте |
| 3 особа | намі́нює | намі́нюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| намі́нюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | намі́нював | намі́нювали |
| жін. р. | намі́нювала | |
| сер. р. | намі́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намі́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| намі́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| намі́нювавши | ||