намяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нам’я́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | намні́мо, намні́м | |
2 особа | намни́ | намні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намну́ | намнемо́, намне́м |
2 особа | намне́ш | намнете́ |
3 особа | намне́ | намну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нам’я́в | нам’я́ли |
жін.р. | нам’я́ла | |
сер.р. | нам’я́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
нам’я́тий | ||
Безособова форма | ||
нам’я́то | ||
Дієприслівник | ||
нам’я́вши |