-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив нам’я́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намні́мо, намні́м
2 особа намни́ намні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намну́ намнемо́, намне́м
2 особа намне́ш намнете́
3 особа намне́ намну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. нам’я́в нам’я́ли
жін.р. нам’я́ла
сер.р. нам’я́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
нам’я́тий
Безособова форма
нам’я́то
Дієприслівник
нам’я́вши

Словник синонімів

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. - тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ[НАМУ́ЛИТИ], СТЕ́РТИ підсил.,НАМ’Я́ТИрозм.,ПОШМУГЛЯ́ТИрозм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). - Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив [Петько], як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідлонам’яло коневі спину. - Пор. 1. ти́снути.