намяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нам’я́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намні́мо, намні́м | |
| 2 особа | намни́ | намні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намну́ | намнемо́, намне́м |
| 2 особа | намне́ш | намнете́ |
| 3 особа | намне́ | намну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нам’я́в | нам’я́ли |
| жін.р. | нам’я́ла | |
| сер.р. | нам’я́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| нам’я́тий | ||
| Безособова форма | ||
| нам’я́то | ||
| Дієприслівник | ||
| нам’я́вши | ||