намякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | нам’я́кнути | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | нам’я́кнімо, нам’я́кнім | |
2 особа | нам’я́кни | нам’я́кніть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | нам’я́кну | нам’я́кнемо, нам’я́кнем |
2 особа | нам’я́кнеш | нам’я́кнете |
3 особа | нам’я́кне | нам’я́кнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | нам’я́к, нам’я́кнув | нам’я́кли, нам’я́кнули |
жін.р. | нам’я́кла, нам’я́кнула | |
сер.р. | нам’я́кло, нам’я́кнуло | |
Активний дієприкметник | ||
нам’я́клий | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
нам’я́кши, нам’я́кнувши |