намякнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | нам’я́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нам’я́кнімо, нам’я́кнім | |
| 2 особа | нам’я́кни | нам’я́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нам’я́кну | нам’я́кнемо, нам’я́кнем |
| 2 особа | нам’я́кнеш | нам’я́кнете |
| 3 особа | нам’я́кне | нам’я́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | нам’я́к, нам’я́кнув | нам’я́кли, нам’я́кнули |
| жін.р. | нам’я́кла, нам’я́кнула | |
| сер.р. | нам’я́кло, нам’я́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| нам’я́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нам’я́кши, нам’я́кнувши | ||