намуштрувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намуштрува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намуштру́ймо
2 особа намуштру́й намуштру́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намуштру́ю намуштру́ємо, намуштру́єм
2 особа намуштру́єш намуштру́єте
3 особа намуштру́є намуштру́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намуштрува́в намуштрува́ли
жін.р. намуштрува́ла
сер.р. намуштрува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
намуштро́ваний
Безособова форма
намуштро́вано
Дієприслівник
намуштрува́вши