намуштрувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намуштрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намуштру́ймо | |
| 2 особа | намуштру́й | намуштру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намуштру́ю | намуштру́ємо, намуштру́єм |
| 2 особа | намуштру́єш | намуштру́єте |
| 3 особа | намуштру́є | намуштру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намуштрува́в | намуштрува́ли |
| жін.р. | намуштрува́ла | |
| сер.р. | намуштрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намуштро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| намуштро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| намуштрува́вши | ||