намуштрований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний намуштро́ваний намуштро́вана намуштро́ване намуштро́вані
родовий намуштро́ваного намуштро́ваної намуштро́ваного намуштро́ваних
давальний намуштро́ваному намуштро́ваній намуштро́ваному намуштро́ваним
знахідний намуштро́ваний, намуштро́ваного намуштро́вану намуштро́ване намуштро́вані, намуштро́ваних
орудний намуштро́ваним намуштро́ваною намуштро́ваним намуштро́ваними
місцевий на/у намуштро́ваному, намуштро́ванім на/у намуштро́ваній на/у намуштро́ваному, намуштро́ванім на/у намуштро́ваних