намучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наму́чений наму́чена наму́чене наму́чені
родовий наму́ченого наму́ченої наму́ченого наму́чених
давальний наму́ченому наму́ченій наму́ченому наму́ченим
знахідний наму́чений, наму́ченого наму́чену наму́чене наму́чені, наму́чених
орудний наму́ченим наму́ченою наму́ченим наму́ченими
місцевий на/у наму́ченому, наму́ченім на/у наму́ченій на/у наму́ченому, наму́ченім на/у наму́чених