намутити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив намути́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намуті́мо, намуті́м
2 особа намути́ намуті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намучу́ наму́тимо, наму́тим
2 особа наму́тиш наму́тите
3 особа наму́тить наму́тять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. намути́в намути́ли
жін.р. намути́ла
сер.р. намути́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намути́вши