намурувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намурува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намуру́ймо | |
| 2 особа | намуру́й | намуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намуру́ю | намуру́ємо, намуру́єм |
| 2 особа | намуру́єш | намуру́єте |
| 3 особа | намуру́є | намуру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намурува́в | намурува́ли |
| жін.р. | намурува́ла | |
| сер.р. | намурува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| намуро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| намуро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| намурува́вши | ||