-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив наму́ляти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   наму́ляймо
2 особа наму́ляй наму́ляйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа наму́ляю наму́ляємо, наму́ляєм
2 особа наму́ляєш наму́ляєте
3 особа наму́ляє наму́ляють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. наму́ляв наму́ляли
жін.р. наму́ляла
сер.р. наму́ляло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
наму́ляний
Безособова форма
наму́ляно
Дієприслівник
наму́лявши

Словник синонімів

НАТЕ́РТИ (про взуття, одяг і т. ін. - тертям завдати болю, ушкодити шкіру), НАМУ́ЛЯТИ[НАМУ́ЛИТИ], СТЕ́РТИ підсил.,НАМ’Я́ТИрозм.,ПОШМУГЛЯ́ТИрозм.; НАМОЗО́ЛИТИ (з утворенням мозолів). - Недок.: натира́ти, те́рти, наму́лювати, стира́ти, намина́ти, шмугля́ти, намозо́лювати, мозо́лити. Не раз траплялося так, що Григір вичитував хуторянам.. за всякі дрібниці: ..за те, що коняка не так запряжена і вже, напевно, їй натерло холку хомутом і т. д. і т. п. (Григорій Тютюнник); Павлусь намулив собі ногу і трохи шкутильгав (О. Донченко); Навіть не помітив [Петько], як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (М. Трублаїні); Сідлонам’яло коневі спину. - Пор. 1. ти́снути.

Словник фразеологізмів

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. [Горніг:] Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка); Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський); // Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає [мати] (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко).

намозо́лити (наму́лити, наму́ляти) о́чі кому і без додатка. Набриднути своєю присутністю, виглядом або неодноразовим нагадуванням про що-небудь. [Горніг:] Нехай би вони до мене прийшли, ті панки з уряду, коли вони не вірять, що тут голод. Я б їм дещицю показав. Я б їм очі намозолив отими всіма голодними пустками (Леся Українка); Дурно Маланка збирала насіння, дурно плекала надії. Вузлики з зерном так довго висіли під образами в хаті, аж намулили очі. Нарешті зняла та винесла в хижу (М. Коцюбинський); // Привертати до себе увагу, нагадувати про щось. Дмитро входить засніжений, з недобрим поглядом, міцно стуленими вустами.— Знову хутір очі намуляв, нагадав усю кривду! — зітхає [мати] (М. Стельмах). намозо́лювати о́чі, із запереч. Не слід намозолювати очей людям (М. Руденко).