намулений 2 значення

-1-
дієприкметник
(з мулом)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наму́лений наму́лена наму́лене наму́лені
родовий наму́леного наму́леної наму́леного наму́лених
давальний наму́леному наму́леній наму́леному наму́леним
знахідний наму́лений наму́лену наму́лене наму́лені
орудний наму́леним наму́леною наму́леним наму́леними
місцевий на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́леній на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́лених
-2-
дієприкметник
(пошкоджений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наму́лений наму́лена наму́лене наму́лені
родовий наму́леного наму́леної наму́леного наму́лених
давальний наму́леному наму́леній наму́леному наму́леним
знахідний наму́лений наму́лену наму́лене наму́лені
орудний наму́леним наму́леною наму́леним наму́леними
місцевий на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́леній на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́лених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний наму́лений наму́лена наму́лене наму́лені
родовий наму́леного наму́леної наму́леного наму́лених
давальний наму́леному наму́леній наму́леному наму́леним
знахідний наму́лений наму́лену наму́лене наму́лені
орудний наму́леним наму́леною наму́леним наму́леними
місцевий на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́леній на/у наму́леному, наму́ленім на/у наму́лених