намудруватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намудрува́тися, намудрува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намудру́ймося, намудру́ймось | |
| 2 особа | намудру́йся, намудру́йсь | намудру́йтеся, намудру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намудру́юся, намудру́юсь | намудру́ємося, намудру́ємось, намудру́ємся |
| 2 особа | намудру́єшся | намудру́єтеся, намудру́єтесь |
| 3 особа | намудру́ється | намудру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намудрува́вся, намудрува́всь | намудрува́лися, намудрува́лись |
| жін.р. | намудрува́лася, намудрува́лась | |
| сер.р. | намудрува́лося, намудрува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намудрува́вшись | ||