намудруватися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | намудрува́тися, намудрува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | намудру́ймося, намудру́ймось | |
2 особа | намудру́йся, намудру́йсь | намудру́йтеся, намудру́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намудру́юся, намудру́юсь | намудру́ємося, намудру́ємось, намудру́ємся |
2 особа | намудру́єшся | намудру́єтеся, намудру́єтесь |
3 особа | намудру́ється | намудру́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | намудрува́вся, намудрува́всь | намудрува́лися, намудрува́лись |
жін.р. | намудрува́лася, намудрува́лась | |
сер.р. | намудрува́лося, намудрува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намудрува́вшись |