намудрувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намудрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намудру́ймо | |
| 2 особа | намудру́й | намудру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намудру́ю | намудру́ємо, намудру́єм |
| 2 особа | намудру́єш | намудру́єте |
| 3 особа | намудру́є | намудру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | намудрува́в | намудрува́ли |
| жін.р. | намудрува́ла | |
| сер.р. | намудрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намудрува́вши | ||