-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив намо́щувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   намо́щуймо
2 особа намо́щуй намо́щуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа намо́щуватиму намо́щуватимемо, намо́щуватимем
2 особа намо́щуватимеш намо́щуватимете
3 особа намо́щуватиме намо́щуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа намо́щую намо́щуємо, намо́щуєм
2 особа намо́щуєш намо́щуєте
3 особа намо́щує намо́щують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
намо́щуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. намо́щував намо́щували
жін. р. намо́щувала
сер. р. намо́щувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
намо́щувавши

Словник синонімів

НАСТИЛА́ТИ[НАСТЕЛЯ́ТИ] (щільно кладучи й закріплюючи дошки, колоди, плити тощо, робити настил - підлогу, кладку, міст і т. ін.), СТЕЛИ́ТИ[СЛА́ТИ], МОСТИ́ТИ, НАМО́ЩУВАТИ, ВИМО́ЩУВАТИ (перев. про кладку, гать і т. ін.). - Док.: насла́ти[настели́ти], помости́ти, намости́ти, ви́мостити. Вставляли у вікна рами, приганяли двері, робили східці, настилали підлоги... (О. Копиленко); Дмитро й Шалва по черзі настеляли, знімали й знову мостили на болоті.. дошки, по яких прокочувалися два колеса (П. Автомонов); Довелось намощувати іще один настил (А. Шиян); Він хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать (І. Гончаренко).