намотуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | намо́туватися, намо́туватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | намо́туймося, намо́туймось | |
2 особа | намо́туйся, намо́туйсь | намо́туйтеся, намо́туйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намо́туватимуся, намо́туватимусь | намо́туватимемося, намо́туватимемось, намо́туватимемся |
2 особа | намо́туватимешся | намо́туватиметеся, намо́туватиметесь |
3 особа | намо́туватиметься | намо́туватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | намо́туюся, намо́туюсь | намо́туємося, намо́туємось, намо́туємся |
2 особа | намо́туєшся | намо́туєтеся, намо́туєтесь |
3 особа | намо́тується | намо́туються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
намо́туючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | намо́тувався, намо́тувавсь | намо́тувалися, намо́тувались |
жін. р. | намо́тувалася, намо́тувалась | |
сер. р. | намо́тувалося, намо́тувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
намо́тувавшись |