намотуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | намо́туватися, намо́туватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | намо́туймося, намо́туймось | |
| 2 особа | намо́туйся, намо́туйсь | намо́туйтеся, намо́туйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намо́туватимуся, намо́туватимусь | намо́туватимемося, намо́туватимемось, намо́туватимемся |
| 2 особа | намо́туватимешся | намо́туватиметеся, намо́туватиметесь |
| 3 особа | намо́туватиметься | намо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | намо́туюся, намо́туюсь | намо́туємося, намо́туємось, намо́туємся |
| 2 особа | намо́туєшся | намо́туєтеся, намо́туєтесь |
| 3 особа | намо́тується | намо́туються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| намо́туючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | намо́тувався, намо́тувавсь | намо́тувалися, намо́тувались |
| жін. р. | намо́тувалася, намо́тувалась | |
| сер. р. | намо́тувалося, намо́тувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| намо́тувавшись | ||