МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). - Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити. Підвівся [Іван], поправив краватку, руки за спину, чемний, спокійний, лише з обличчя дуже блідий, чоло морщить (В. Дрозд); Вітер морщив у калюжах синю воду (Я. Гримайло); Сіроух зморщив кумедно свого злегка вкритого ластовинням носа (Д. Бедзик); Язики полум’я коливалися від вітру. Важкий і мокрий, він летів над водою і брижив її дзеркало (П. Панч); Вона замислюється, наморщує невисокий лоб і занепокоєний носик (М. Стельмах).